"У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки".

В останні роки популярності набули різноманітні майстер-класи і конкурси писанкарів. Прикметно, що кожен з історико-етнографічних регіонів намагається відродити власні традиції цього стародавнього мистецтва. Інше питання, у який спосіб… напевне, така сучасна тенденція до розпису «великих» і «ще більших» писанок, які постають як арт-об’єкти на площах і вулицях міст України, є красномовною відповіддю на запити часу.

Для Черкас проведення конкурсу на кращу писанку як арт-об’єкт вже стало традицією. Втім, кафедра дизайну ЧДТУ бере в ньому участь вперше. Темою розпису цьогорічних писанок є Птах. На писанці, розпис якої розробили і виконали викладачі кафедри І.В. Суржиков і О.В. Галицька, є самі різні птахи – журавель, зозуля, півник, куріпка… Кожна пташка стилізована й зображена в авторській інтерпретації, проте, зберігає віднесення до традиційних прадавніх змістів…

Побачити нашу красуню-писанку серед багатьох інших, що будуть виставлені для конкурсного огляду на Соборній площі міста, з 12 квітня зможуть всі бажаючі…

Писанки – це ціла світоглядна система з десятками орнаментальних мотивів, кожен з яких прийшов до нас із глибини віків. Читаючи ці знаки, можна глибше збагнути сенс Великодня, який у давнину був одним з традиційних свят вшанування сонця. Сонце зображали на писанках різними спеціальними знаками: у вигляді кола, восьмираменної зірки, хреста, тринога, свасті. Історія писанок, як символу весняного відродження природи, сягає у далеке минуле. Перетворювати звичайне куряче яйце на чарівну писанку в давнину вміла кожна жінка. Хранителька домашнього вогнища повинна була з року в рік «оновлювати світ». Кожна писанка – це і є маленький світ: небо із зорями, вода з рибами, дерево життя з оленями й птахами, засіяне поле...

Сонячні знаки, зазвичай, пов'язують з Древом Життя (світовим деревом). Хрест, як перетинання двох ліній – горизонтальної (часу) і вертикальної (вічності), волі людської з волею Божою, –  є водночас і буттям, і небуттям. Для християнина хрест є початком і кінцем, власне життям. Також є символом чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. Цей знак походить від найдавнішого схематичного зображення птаха. В давнину сонце уявлялось птицею, що летить по небу. А саме зображення птаха на писанках символізує людську душу. Існує повір'я, ніби душа прилітає пташкою до новонародженої дитини. Пташкою вона й відлітає, коли людина помирає. Птахи поєднують земне і небесне, вони приносять людям різні вісті (і хороші, й погані), як правило, здалеку чи з потойбіччя.

Важливою для писанок є також символіка кольорів. Червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню. Символізує також пролиту за людей кров воскреслого Спасителя і радість життя. Жовтий – небесне світило, тепло, врожай. Зелений означає весняне пробудження природи, надію, життя. Блакитний – небо, повітря, чистота і здоров'я. Бурий, коричневий – землю та її приховану життєдайну силу. Чорний – це колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці чорне тло виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Цей колір також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.